/Files/images/DSC_0437.JPGЄдиний урок

"Вони захищали Вітчизну"

Скругленный прямоугольник: Класний керівник 10-В класу Петрівського НВК Узлова В.М.

Мета заходу:

• виховання в учнів почуття любові до своєї Батьківщині;

• сприяння розвитку почуття патріотизму, як інтегративної риси особистості, прагнення бути свідомими громадянами своєї держави;

• утвердження позиції особистої відповідальності кожного за долю свого народу, свого рідного краю.

Основні завдання:

• викликати у школярів інтерес до минулого шляхом ознайомлення з долями людей, солдатів Великої Вітчизняної;

• допомогти учням усвідомити жорстокість війни, сприйняти правдиві історії про драматичні долі співвітчизників у роки війни, формувати емоційно-ціннісне ставлення до них;

• виховувати позитивні риси характеру: співчуття, шанобливе, турботливе ставлення до людей старшого покоління, ветеранів війни, пам’ятних місць рідного краю;

• формування активної життєвої позиції громадянина-патріота, інтелектуально розвиненої, духовно і морально зрілої особистості;

• розширювати й поглиблювати розуміння юним поколінням високих моральних норм і правил, відчуття до сучасного й минулого рідного краю, відповідальності за його майбутнє.

Хід заходу

«Виховання обов’язку перед героями, які полягли в боях за Батьківщину, перед героями, які відстояли Батьківщину,– найважливіша умова запобігання байдужості до суспільних інтересів».

«Пам’ятай, ніколи не забувай, дітям і внукам своїм переказуй пам’ятати, хто врятував тебе, твою сім’ю, Вітчизну, наші духовні цінності, нашу історію від знищення…»

В.О. Сухомлинськнй
І Вступне слово вчителя.

(Починає звучати мелодія вальсу, його зупиняє голос Левітана. )

(Звучить фонограма «Голос Левітана про початок війни»)

Ось так враз неділя 22 червня 1941 року, мирний день відпочинку, обернувся довгими роками страждань…
22 червня 1941 року… Догорав рожевий світанок в обіймах спраглої ночі, він пив теплу росу із трав і замріяно слухав мелодію шкільного вальсу…

Так, двадцять друге червня 1941 року – це перший день Великої Вітчизняної війни. Саме з нього бере Друга світова війна свій відлік довжиною у одну тисячу чотириста вісімнадцять кривавих днів і ночей…

На території України війна не припинялася 1225 днів і ночей – з 22 червня 1941р. по 28 жовтня 1944р. Більш ніж у 100 населених України точилися особливо запеклі бої. У боях на нашій території взяло участь 54 армії збройних сил СРСР. По всій території України точилися кровопролитні бої. Саме в Україні вирішувалася доля Другої світової війни в Європі.

Протягом січня в Україні було проведено радянськими військами 13 наступальних та 2 оборонні операції. Великі бої точилися за кожен дім. Війна не припинялася ні на годину. Кожного року все менше стає тих, хто переміг фашизм і завоював цю велику Перемогу. Довгими дорогами війни, крок за кроком, вони її наближали.

ІІ Основна робота по темі.
Розповідь вчителя.

Спочатку довелося відступати. З німим докором дивилися люди вслід відступаючим військовим частинам. На кого ж вони їх залишають? Хто захистить жінок ,дітей?

Та настав довгоочікуваний перелом у ході війни. Першу велику перемогу було здобуто під Сталінградом.

(На фоні пісні « Ты же выжил солдат» ведучі декламують)

Ведучий1.

Потім були інші битви, жорстокі з великими втратами: битва на Курській дузі, бої за Київ, форсування Дніпра, велика Проскурівська битва, бої за Севастополь, Одесу, Тернопіль. Рідко перепадали бійцям солодкі хвилини перепочинку.

Високу ціну заплатила Україна за Перемогу та визволення Європи від фашизму . А ще слід додати мільйони інвалідів, вдів, сиріт, скалічені людські душі, зламані долі..

Ведучий 2.

Вони вмирали за Батьківщину у смертельному вирі боїв. У партизанських нерівних сутичках із карателями. У катівнях гестапо. У рідних хатах, охоплених вогнем. У ріках і морях. Ми не все знаємо про них. Ще не всіх названо поіменно.

Сьогодні ми звертаємось до історії, щоб зачерпнути сил із джерел стійкості та нескореності.

Україна протягом 1941-1945рр. направила до Збройних Сил СРСР 7млн. чоловік, кожен другий з яких загинув. Воїни-українці-з честю виконали свій військовий обов’язок перед рідними й близькими, зробили вагомий внесок у звільнення європейських народів від фашизму.

Ведучий 1.

У роки війни багато наших воїнів уславили свої імена безсмертними подвигами.

За роки війни українські воїни одержали 2, 5 млн. орденів та медалей за хоробрість і відвагу, 2072 воїнам присвоєно звання Героя Радянського Союзу, 32 –двічі Героя Радянського Союзу, Івану Кожедубу-тричі.

Високу ціну заплатила Україна за Перемогу та визволення Європи від фашизму . А ще слід додати мільйони інвалідів, вдів, сиріт, скалічені людські душі, зламані долі…

Дорогою ціною заплатила Україна за здобуту Перемогу.

Вчитель

(розповідь ведеться під презентацію «Війна очима фотографа»)
Техніка знищення населення окупованих країн була садистською, сягнула небачених розмірів. Гітлерівці вкрили Європу павутиною похмурих катівень, організовували жахливі "фабрики смерті". Кров холоне в жилах при згадці про такі табори смерті, як Дахау, Освенцім, Майданек, Бухенвальд, Заксенхаузен та подібні їм, в яких по-звірячому закатовано й знищено декілька мільйонів чоловік. У концтаборах недолюдки творили злочини, яких історія людства ще не знала. Людей катували, практикували на них досліди, труїли газом, спалювали в крематоріях.

Ведучий 1.
Для відбору німці ставили планку на висоті 120 см. Всі діти, які могли пройти під цією планкою, відправлялися до крематорію. Знаючи про це, діти витягувалися як тільки могли, піднімали вгору голови, стараючись потрапити до групи тих, кого залишають в живих...

Ведучий 2.
Утилізовані "залишки" таборів смерті використовували. Одяг та взуття - у вжиток, волосся спалених в крематоріях жінок акуратно пакувалося в мішки і відправлялось на меблеві фабрики. Звірства фашистських загарбників носили масовий організований характер, були наслідками офіційних директив найвищих нацистських інстанцій.

Вчитель.
Тільки на окупованій території СРСР фашисти замучили й знищили близько 10 млн. мирних жителів, в тому числі жінок, дітей, людей, похилого віку. Скрізь окупанти вводили примусову рабську працю з каторжним режимом. Мільйони людей, яких вивезли до Німеччини або залишили на окупованій території, утримувалися в неволі, як раби в давнину...

(На тихому фоні пісні «Священная война» , ансамбль им.Александрова )

Ведучий 2.

Мільйони людей забрала Велика Вітчизняна війна. Це важко усвідомити. Смерть однієї людини - це трагедія. А коли мільйони... Загиблим не болить. У живих продовжують кровоточити рани: у ветеранів, які втратили своїх друзів-однополчан, рідних і близьких, душі, які простріляні похоронками, у рано посивілих дітей війни, які не побачили своїх батьків і пережили пекло окупації.

Ведучий1.

Мільйони людей в усьому світі знають про звіряче обличчя фашизму з книг, документальних та художніх фільмів. Все менше залишається тих, хто пам'ятає злочини фашистів зі свого трагічного досвіду.

Ведучий 2.

На окупованій території гітлерівці знущалися над мирним населенням та військовополоненими. Вони масово розстрілювали жителів міст і сіл, не жаліючи ні старих, ні малих, піддавали нелюдським тортурам полонених солдатів і офіцерів, партизанів, підпільників, тисячами примусово вивозили працездатних громадян на каторжні роботи до Німеччини, руйнували пам'ятники національної культури, житлові будинки, підприємства, розкрадали майно громадян та загальнонаціональні цінності. Ідеологи фашизму проповідували надуману расову теорію про вищість арійської раси - раси господарів, покликаних керувати іншими народами.

Ведучий1.

Техніка знищення населення окупованих країн була садистською, сягнула небачених розмірів. Гітлерівці вкрили Європу павутиною похмурих катівень, організовували жахливі "фабрики смерті". Кров холоне в жилах при згадці про такі табори смерті, як Дахау, Освенцім, Майданек, Бухенвальд, Заксенхаузен та подібні їм, в яких по-звірячому закатовано й знищено декілька мільйонів чоловік. У концтаборах недолюдки творили злочини, яких історія людства ще не знала. Людей катували, практикували на них досліди, труїли газом, спалювали в крематоріях.

Ведучий 2.

А скільки матерів, сестер, коханих чекали і не дочекалися своїх синів, братів, чоловіків. У народі надаремно кажуть, що час не владний над материнським горем. І скільки б не минуло років і десятиліть від того недільного ранку, коли пролунало страшне слово "війна", вони ніколи не принесуть спокою матерям, діти яких віддали найдорожче - життя у боротьбі з фашистськими загарбниками.

Учень 1.
" Березень, 12, Ліозно, 1943 рік. Дорогий, добрий татусю!
Пишу я тобі листа з німецької неволі. Коли ти, татусю, будеш читати цього листа, мене в живих не буде. І моє прохання до тебе, батьку: покарай німецьких кровопивць. Це заповіт твоєї помираючої доні.
Кілька слів про маму. Коли повернешся, маму не шукай. її розстріляли німці. Коли допитувалися про тебе, офіцер бив її нагайкою по обличчю. Мама не витерпіла і гордо сказала: "Ви не злякаєте мене побоями. Я впевнена, що чоловік повернеться назад і викине вас, підлих загарбників, звідси геть." І офіцер вистрелив мамі в обличчя...
Татусю, мені сьогодні виповнилося 15 років, і якщо б зараз ти зустрів мене, то не впізнав би свою доню. Я стала дуже худенька, мої очі запали, коси мені постригли наголо, руки висохли, схожі на граблі. Коли я кашляю, з рота йде кров - мені відбили легені.
... я рабиня німецького барона, працюю у німця Шарлена прачкою, перу білизну, мию підлогу. Працюю дуже багато, а їм два рази на день в кориті разом з свинями.
Живу я в сараї де дрова, в кімнату мені заходити не можна. Два рази я втікала від господарів, але мене знаходив їхній двірник. Тоді сам барон зривав з мене сукню і бив ногами. Я втрачала свідомість. Потім на мене виливали відро води і кидали в підвал. Тільки смерть врятує мене від жорстоких побоїв.
Не хочу більше мучитися рабинею у проклятих, жорстоких німців... тату, відомсти за маму і за мене. Прощавай, добрий татусю, йду помирати...
Твоя доня "


Ведучий 2.
Йшов 1945 рік. Велика Вітчизняна війна радянського народу проти фашистських загарбників наближалася до переможного кінця. Навесні Радянська Армія підійшла до столиці фашистської Німеччини - міста Берліна.
З 16 квітня по 8 травня була проведена остання наступальна операція Великої Вітчизняної. Радянські війська, які на той час вже мали перевагу в живій силі і техніці, за участю бойових частин Війська Польського нанесли кілька сильних ударів на широкому фронті, розбили берлінське угрупування противника на частини і оточили їх. Берлінською операцією командував Маршал Радянського Союзу Г.К. Жуков.
20 квітня почався штурм Берліна. 25 квітня завершилося оточення берлінського угрупування, радянська Армія зустрілася з частинами союзників - американською армією.

Ведучий 1.
Битва за Берлін тривала до 2 травня. Особливо запеклим був штурм рейхстагу-лігва фашистського звіра. Над рейхстагом замайорів Червоний прапор, який символічно став прапором Перемоги над фашизмом. Гарнізон ворога капітулював у ніч на 2 травня. Бої з окремими групами ворога, які проривалися з оточення, продовжувалися до 5 травня.
8 травня 1945 року представники німецького верховного командування підписали в Карлсхорсті ( передмістя Берліна) акт про капітуляцію збройних сил фашистської Німеччини. Ворог здався. Переможне завершення Великої Вітчизняної війни значило крах гітлерівського "нового порядку", звільнення поневолених народів Європи, врятування світової культури і цивілізації від фашизму. День 9 травня став Днем Перемоги, великим святом всього людства.Мільйонам людей назавжди врізався в пам'ять перший день Великої Вітчизняної війни. Чорною тінню фашистської навали, димом пожеж, смертю і руїнами звалився він на нас.

Ведучий 2.

До тебе, людино, звертаюсь:

Залиш на хвилинку щоденні турботи.

З собою побудь у глибокій скорботі,

Згадай чоловіка, товариша, брата,

Дружину, сестру чи посивілу матір.

Ведучий1.

Перед трагічною хвилиною мовчання

словами говорити неможливо.

Оця хвилина більше нам розкаже,

Ніж тисячі, а чи мільйони слів.

Солдатів подвиг, про який сьогодні

Дізнались ми, не вимовить словами,

А тільки серцем можна це сказати,

Але воно, на жаль, не має мови,

Лиш має біль. І тому я прошу

Солдатів пам'ять вшанувать мовчанням.

(Хвилина мовчання)

Ведучий 2.

У тиші урочистій до Пам'яті йдем,

Що в серці відлунює грізно.

У святому мовчанні над Вічним вогнем

Схиляється наша Вітчизна.

Уклонимось тим, хто поліг у бою,

Хто покорив землю рідну собою.

Усім поіменно, хто впав у бою,

Хто відстояв нашу свободу.

Згадаємо всіх поіменно,

Серцем згадаємо своїм.

Це потрібно не мертвим,

Це потрібно живим.

ІІІ. Підсумок уроку.

Учитель. Пройшло вже 69 років із Дня Перемоги. Заколосилися хліби на понівеченій фашистами землі, ожили ліси. З руїн піднялися міста, вже не одне покоління народило й виросло в мирний час. І це завдяки нашим ветеранам. Зі святом вас, ветерани війни!

Наш обов'язок — не тільки в свята згадувати, а кожен день пам'ятати про всіх, хто кував перемогу і загинув.

За тебе, за мене, за всю Батьківщину,

Хто фронтом звитяги йшов поруч з тобою,

Боровся з фашизмом і гинув у бою,

Хто месником смілим тоді партизанив

І ворога нищив героєм незнаним.

Згадай їх усіх, замордованих, вбитих,

І гідно живи їх життям недожитим!

Пам’ятаймо , друзі, цих людей довіку,
Тих, хто повернувся і хто поліг в боях.
Тож поклонімось низько до землі їм,
І квітами устелимо їхній тернистий шлях.

Звучить пісня «День Перемоги» у виконанні Елеонори Скиданової

Кiлькiсть переглядiв: 1028

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.